27.04.2020

Причини аварії на ЧАЕС

Основні причини аварії 86 року

Через 34 роки після Чорнобильської катастрофи багато стало відомо про цю біду. В мережі знаходяться величезна кількість розсекречених документів і звітів. Але за часів Радянського Союзу не було інтернету і так само не було права на розголос. Відразу після вибуху 4 реактора кожен дзвінок, кожен наказ, розпорядження або прохання серед персоналу перебували під контролем КДБ. СРСР прийняв рішення засекретити всю інформацію щодо Чорнобильської аварії не тільки від усього світу, а й від свого народу. Офіційною версією, яка постала всьому світу на огляд в 1986 році - була вина оперативного персоналу Чорнобильської атомної електростанції та її керівництва. У липні 1986 роки над винуватцями катастрофи в місті Чорнобиль був проведений суд над шістьма підсудними.
- Брюханов В.П., директор Чорнобильської атомної електростанції, 52 роки.
- Фомін Н.М., головний інженер Чорнобильської атомної електростанції, 50 років.
- Дятлов А.С., заступник головного інженера Чорнобильської атомної електростанції, 56 років.
- Коваленко А.П., начальник реакторного цеху №2, 45 років.
- Лаушкин Ю.А., інспектор Держатоменергонагляду на Чорнобильській атомній електростанції.
- Рогожкін Б.В., начальник зміни станції, 53 роки.
До винесення саме такого вироку в якому все-таки винуватцями аварії був визнаний персонал самої ЧАЕС можна було віднести ряд цікавих фактів.

Так як був створений ще один інформаційний пропуск, тепер уже в судовій частині аварії, в радянській пресі і на телебаченні з'явилися лише короткі повідомлення про спекотну погоду в Чорнобилі і успіхи боротьби за урожай. На самому засіданні тоді брало участь 40 свідків, 9 потерпілих, 2 постраждалих, а також 60 осіб іноземної та радянської преси і то журналістів пустили тільки на перше і аж на останнє засідання. Подробиці та обставини аварії тоді обговорювалися тільки на робочих засіданнях, вхід на які був відкритий не всім. Сам суд тривав 18 днів і в підсумку всім шістьом озвучили вирок в довгих 10 років позбавлення волі. І так подальші рішення Уряду, яке намагалося «зберегти обличчя» перед Замазаним радіацією світовою спільнотою, не вибивалися з цього логічного ряду. Керівництво станції засудили, решта персоналу затаврували навічно. Незгодних з таким підходом звільнили, а загиблих великодушно пробачили. Але рано чи пізно правда якою б вона не була все одно вийде на поверхню.

У листопаді 1986 був випущений офіційний документ, підготовлений для Міжнародного агентства з атомної енергії під назвою INSAG -1 (інформація про аварію на ЧАЕС та її причини). У цьому звіті було сказано, що реактор РБМК - 1000 є ядернобезпечний, але має деякі «особливостями». Після розвалу СРСР, коли частина засекреченої інформації з архівів КДБ стала розсекречена, в 1993 році вийшло чергове доповнення - звіт INSAG - 7. У ньому можна виділити 9 основних проблем, пов'язаних з цією фатальною подією.
- Недостатній аналіз безпеки.
- Регламенти по експлуатації належним чином не обґрунтовані в аналізі безпеки.
- Установка фактично не відповідала діючим нормам безпеки під час проектування і навіть мала небезпечні конструктивні особливості.
- Недостатня увага до незалежного розгляду безпеки.
- Недостатній і неефективний обмін важливою інформацією з безпеки, як між операторами, так між операторами і проектувальниками.
- Недостатнє розуміння персоналом аспектів їх станції, пов'язаних з безпекою.
- Неповне дотримання персоналом вимог регламентів з експлуатації та до програми випробувань.
- Недостатньо ефективний режим регулювання, який виявився не в змозі протистояти вимогам виробничої необхідності.
- Загальна недостатність культури безпеки в ядерних питаннях на національному і на місцевому рівні.


В даний час дане доповнення є єдиним офіційним звітом з причин аварії. Цей документ знаходиться у вільному доступі в мережі і кожен бажаючий може з ним ознайомитися.

+
Не поспішайте закривати сторінку

Ви точно ознайомилися з усіма пропозиціями і акціями нашої компанії?