03.08.2020

Троєщина

Фото і відео:

Історія одного з районів Києва в який переселили евакуйованих з Прип'яті


У багатьох людей часто виникає питання про те, куди переселяли жителів міста атомників після аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Багато також знають, що після аварії на території Чернігівської області було побудоване абсолютно нове місто під назвою Славутич, яке було побудоване з нуля. Але справа в тому, що в Славутичі проживає близько 25 тисяч осіб. Питання. Куди були розселені інші 25 тисяч?


На початку 80-х років минулого століття дуже стрімкими темпами почалося будівництво нових мікрорайонів міста Києва, в яких надалі отримали квартири багато евакуйованих жителів Чорнобильської зони. Одним з таких районів стала київська Троєщина.


Історію створення житлового масиву Троєщина бере якраз з початку 1980-х років. У той час як на лівому березі Києва вже були побудовані такі нові житлові масиви як: Березняки, Лісовий, Русанівка і Воскресенка - на місці сучасної Троєщини знаходилися села. Села, жителі яких жили ще за традиціями типового села. Випасали рогату худобу на полях, тримали свої городи і брали воду з колодязів.


В кінці 1970-х років, щоб остаточно вирішити квартирне питання, в СРСР було розроблено понад 200 серій типових будинків. Не відставали і санітарні норми, які збільшували вимоги до «умов проживання трудящих»:

- на кожного жителя квартири має припадати 16 квадратних метрів загальної площі;
- були збільшені вимоги до мінімальної площі кухонь - заборонено проектувати спільні вбиральні і «прохідні» житлові кімнати.

 

У той же час зводити в містах п'яти - і дев'ятиповерхівки вже ставало невигідно.
На початку 1980-х років уже не вистачало міських земель для житлового будівництва. Вважалося, що зведення дев'ятиповерхівок тільки розтягує транспортну мережу і збільшує грошові витрати на подальше будівництво. Тому рішення лежало на поверхні: підвищити поверховість нових будинків і розмістити в них більше жителів.


Тому не став винятком і новий житловий масив, запланований на місці колишніх Вигурівських полів і городів. Висота будинків тут починалася від 12 поверхів. А оскільки на отримання квартир формувалися величезні черги, зводили його дуже інтенсивно - перший Троєщинський мікрорайон №5 був заселений вже в 1983 році. Протягом ще кількох років була забудована вся південна частина нинішнього масиву.


Більшість архітекторів довгі роки були змушені займатися вдосконаленням того чи іншого розробленого раніше типового проекту. Або його розташуванням на певній ділянці. Тому київським архітекторам довелося викручуватися. Вони «гралися» з висотою будинків, проектуючи житлові секції з різною кількістю поверхів, «крутили» їх під різним кутом, робили висотні акценти для різних вулиць (так на Троєщині з'явилися 22-поверхівки - один з найвищих типових проектів в тодішньому Києві, для якого спеціально розробляли відразу три ліфти).


Крім того, їм стала у нагоді «суперграфіка» - художній прийом, який в кінці 1970-х років запропонував американський архітектор Чарльз Мур. Йшлося про декоративних зображеннях на фасаді, які, на відміну від муралів, акцентували увагу на окремих елементах будівлі, створюючи при цьому цілісну композицію.
Тому спочатку архітектори планували викласти фасади новобудов кольоровою плиткою (основні кольори - червоний, синій, білий, коричневий і оранжевий). Але, як відзначають автори книги «Невідоме Лівобережжя 1960-і - 1980-і», навіть така, досить скромна, ініціатива не пройшла всі вищі інстанції.


Замість різнобарвною облицювальної плитки, яка могла б служити багато років, суперграфіка була реалізована банальним фарбуванням панелей. До того ж була використана фарба, яка не відштовхує воду і швидко вигорає на сонці. Вже незабаром яскраво розфарбовані «панельки» породили народні назви для троєщинських мікрорайонів, в яких зводили ці будинки. Так і з'явилися неофіційні топоніми: «Голубник», «кав'ярня» і «петушатня».


Першими жителями нових квартир стали колишні жителі знесених сіл на місці яких звели масив. Але вже в 1986 році після аварії на Чорнобильській атомній електростанції ситуація змінилася вкрай різко. Приблизно 18 тисяч людей, які постраждали в результаті евакуації отримають тут нове житло. Багатьом жителям столиці, які стояли в черзі роками на отримання ордера на нове житло тоді дуже не сподобалася така ситуація.


Ні в одному районі Києва ви не почуєте так часто фразу «посвідчення», як на Троєщині. Місцеві кондуктори настільки звикли до неї, що вже навіть і не перевіряють посвідчення чорнобильців.


14 грудня 2013 року - в День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - в сквері між вулицями Оноре де Бальзака, Теодора Драйзера і Архітектора Ніколаєва було відкрито Меморіальний комплекс - Ротонда «Пантеон пам'яті».

 

Ротонда «Пантеон пам'яті» є єдиним в Україні меморіалом, який уособлює в собі об'єднання в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС всіх колишніх республік Радянського Союзу. Саме ця ідея закладена в архітектурно-художніх зміст Ротонди. По периметру кола розміщено 15 колон, що символізують держави - колишні республіки Радянського Союзу, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.

+
Не поспішайте закривати сторінку

Ви точно ознайомилися з усіма пропозиціями і акціями нашої компанії?